Лісову охорону має фінансувати держава

Невдовзі парламент розглядатиме бюджет на наступний рік. За кожним рядком законопроєкту пильно стежать політологи, фінансисти, громадські діячі, аби розуміти, на чому влада зекономить, на чому буде розвиватися, які сфери отримають вдосталь коштів чи ж навпаки – вкотре урізаний кошторис. Лісовий сектор – не виняток. За тим, скільки коштів перепаде на галузь, стежить громадський сектор теж. У центрі уваги – охорони лісів та заходи щодо запобігання пожежам. Нинішній рік, як ніколи, був насичений викликами і мав би навчити всі органи влади, що реагувати на стихію треба не лише силами Державної служби з надзвичайних ситуацій, а комплексними механізмами протидії та уникнення пожеж на всіх рівнях.

А з цим в Україні скрутно. Аби змінити ситуацію, шість громадських організацій ще у вересні підготували лист-звернення до всіх гілок влади, аби звернути увагу на кризу із фінансуванням лісового господарства, особливо на Півдні та Сході країни. Здається, жовтнева пожежа пояснює все без зайвих слів.

«Залишені без державної підтримки лісівники України першими, зі спорядженням, якому десятки років, були на лінії вогню, адже основне завдання лісової охорони – не допустити пожежу, загасити її і не дати поширитись. При цьому не викликає сумніву заслуга працівників ДСНС, авіації у гасінні пожеж. Але треба враховувати, що переміщення техніки ДСНС із великих міст займає години, а верхова пожежа поширюється зі швидкістю більше 100 км/год. І першою її зустрічає державна лісова охорона. І з кожною втраченою хвилиною затрати ростуть багаторазово, – ішлося у зверненні. – У той же час упродовж п’яти років держава не виділяє жодної гривні на запобігання лісовим пожежам, на посилення лісової охорони, при цьому втрачаючи мільярди на гасіння лісових пожеж, ліквідацію їхніх наслідків та відновлення. Це дійсно велика біда, якої можна було б уникнути запобіжними заходами, видатки на які у тисячі разів менші за завдані збитки».

Тому підписанти листа (ВГО «Товариство лісівників України», Профспілка працівників лісового господарства України, Лісівнича академія наук України, Громадська спілка «Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь», Асоціація деревообробних, меблевих підприємств та організацій України «Меблідерев­пром», Громадська рада при Держлісагентстві України) просили Уряд та парламент збільшити фінансування лісової охорони у першу чергу. Тим паче, що у проєкті бюджету на 2021 рік чомусь такого збільшення не передбачено. Немає пропозицій чи рекомендацій про це ні від Уряду, ні від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів як профільного, не згадується про вирішення цієї проблеми і в Державній стратегії управління лісами до 2035 року. Знову в набат б’ють, у першу чергу, ті, кому найбільше болить? Маємо на увазі громадськість та лісівників.

Питання коштів – критично важливе, і вирішувати його треба було давно, наголосив у коментарі «Природі і суспільству» голова Громадської ради при ДАЛРУ Василь Масюк: «Якщо взяти ліс, то він має два ресурси. Один з них – це деревина, за яку лісгоспи отримують гроші, і ринок якої сьогодні у дуже поганому стані. Другий ресурс – це екологічні чи екосистемні функції, які мали б стати екосистемними послугами. Тобто, грубо кажучи, ми хочемо чистого повітря, шумоізоляції, щоб наші ґрунти не деградували, цю функцію може виконувати ліс, але суспільство за це в якійсь формі має платити. Одна з форм такої оплати – заплатити лісовому господарству з бюджетного фінансування на підтримку певних критичних функцій. Особливо це актуально у лісгоспах Півдня та Сходу, де питання комерційного виживання за рахунок деревини складне, при цьому екосистемні послуги, які ця територія надає державі чи людям, які там живуть, дуже великі».

Тож автори звернення акцентували увагу влади на чотирьох аспектах. По-перше, якнайшвидше вирішити проблему фінансування з бюджету лісової охорони в лісах Південно-Східного регіону для запобігання і вчасного гасіння лісових пожеж, недопущення їх на значних площах. По-друге, розглянути питання виділення коштів через зміни бюджету на цей рік з метою забезпечення лісівникам, які ще залишилися працювати в цих регіонах, соціальну підтримку. Третій крок – виділити кошти на рівні обласних рад із екологічних фондів на підтримку лісогосподарських підприємств на запобігання і охорону лісів від пожеж. І наостанок – перш ніж братися за створення єдиної державної компанії для управління лісами, про що зараз веде Міндовкілля, варто «вирішити нагальні проблеми функціонування лісового господарства, відкриття ринку деревини, введення фінансової підтримки, зменшення податкового навантаження, і вже після – проведення реформування галузі», додають у зверненні громадські організації.

Відповідь на цей лист надіслав лише екологічний комітет парламенту. Так, Громадській раді при ДАЛРУ відповіли, що 29 вересня на засіданні екокомітету розглядався проєкт закону України про державний бюджет на 2021 рік, за результатами розгляду Комітет рекомендував Комітету з питань бюджету збільшити загальний обсяг фінансування на 266 млн грн за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» на здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів, а саме до розділів: наземна охорона лісу від пожеж (66 млн грн), відновлення лісів (100 млн грн), забезпечення функціонування державної лісової охорони (50 млн грн), капітальні видатки (придбання) пожеже-спостережних веж телевізійних систем спостереження, об’єктів протипожежного призначення, лісогосподарської техніки, виробничого обладнання (50 млн грн).

Чи вистачить цього і чи підтримає пропозицію екокомітету парламент та Уряд? «Ми підписали звернення, яке надіслали до всіх гілок влади: до Президента, до Кабінету Міністрів, до Міністра захисту довкілля, до парламенту, – зазначає Голова Товариства лісівників України Юрій Марчук. – Виконавча влада все передала в агентство. Голова Комітету Олег Бондаренко став єдиним, хто це підтримує. Це протокольне рішення Комітету, яке передадуть у бюджетний комітет. Бюджетний комітет буде розглядати поправки між першим та другим читанням. Позиція принаймні екологічного Комітету вже зрозуміла. Це дає можливість депутатам відповідні поправки реєструвати в залі. Що з цього буде – важко сказати. Я б дуже хотів, аби Міністерство захисту довкілля озвучило свою позицію. Бюджет між першим та другим читанням дадуть на доопрацювання до Кабінету Міністрів, а з чим він повернеться назад до парламенту, буде дуже важливо».

Щодо цифр, то громадськість просила виділити на охорону лісів 500 млн грн. «ДАЛРУ розрахунково порахувало, що потреба – 470 млн, як на мене, потреба мінімум 700 млн грн, враховуючи те, що 250 млн грн є ренти, якби ще дали 500 мільйонів, то це вже було б щось вагоме, – розмірковує Юрій Миколайович. – Тільки на зарплату одного працівника треба 144 тисячі на рік, це якщо брати по 12 тисяч гривень, 10 осіб – це вже 14,5 млн гривень. У нас в областях працювало на півдні по 700–800 осіб, то тільки на зарплату треба мільйонів 70. Тому й просили ми хоча б 500 млн, але це без врахування палива та інших варіантів».

Та поки що всі ці розрахунки – це бачення, як вирішити проблему, озвучене від експертів та громадськості. Останнє слово – за Урядом та парламентом. І від цього залежатиме, з якими ресурсами, кадровими і фінансовими, буде готова країна до нових стихійних викликів.

Інна ЛИХОВИД,

Газета “Природа і суспільство”